Формування навичок читання молодших школярів
Важливим джерелом інформації
є книга. Важливо, щоб вона якомога раніше увійшла в життя дитини. А для цього
треба виробляти в учнів уміння читати.
Для досягнення
зазначеної мети передбачається, у Державному
стандарті початкової освіти, виконання таких завдань:
-
формування
в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;
-
ознайомлення
учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності;
формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх
образів літературних творів;
-
формування
умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних
текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;
-
розвиток
мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом
прочитаного (прослуханого);
-
формування
в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок;
умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних
завдань;
-
розвиток
творчої літературної діяльності школярів;
-
виховання
потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та
загальнокультурного розвитку.
Прищепити любов до читання – це значить переконати дитину
у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякденному житті
як неоціненного джерела знань та засобу спілкування між людьми. Як зазначено у
Державному стандарті початкової освіти, «мета і завдання мовного компонента
освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання, навичка
читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність».
Найважливіше
завдання початкової школи – навчити дітей учитися, а це неможливо без уміння
читати і працювати з книжкою. В. Сухомлинський радив учителям початкових
класів: «Навчіть усіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати й думаючи
читати».
Такого
читання навчити непросто. Необхідно створити для дитини сприятливі умови,
забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання
особливостей процесу читання, володіння ефективними методами і прийомами.
Читання – це один з основних засобів формування
особистості. Тому так важливо сформувати в початкових класах технічний бік
читання, вміння працювати з науково-пізнавальним та художнім текстом,
забезпечувати максимальний вплив тексту на зростаючу людину. Читання – один із
головних компонентів формування мовленнєвої діяльності школярів, що
забезпечують розвиток комунікативних умінь і навичок.
Мовленнєва діяльність не може бути повноцінною без
оволодіння навичкою читання. Тому відправним пунктом в організації роботи на
уроці читання є розвиток техніки читання. Від уміння читати залежать успіхи
учнів у навчанні, вихованні та розвитку грамотності. Чим швидше сформується
навичка читання, тим успішніше учні оволодіватимуть програмовим матеріалом.
Учень має навчитися читати свідомо, правильно, виразно, швидко відповідно до
програмових вимог.
Найголовнішою якістю читання є свідоме читання, яке
забезпечує уміння читати з ясним розумінням тексту, описаних подій, зв'язку між
ними й уміння оцінити вчинки дійових осіб. Усе це ґрунтується на усвідомленому
сприйманні учнями лексичного значення всіх слів, що завдяки граматичній
пов'язаності формують думку, виражену реченням. Свідомим визначається читання,
якщо учень спроможний не тільки переказати, а й висловити своє ставлення до
прочитаного. Важливою умовою
вироблення навичок свідомого читання є підготовка до сприймання тексту та
словникова робота на уроці.
Під
правильністю читання ми розуміємо безпомилкове читання складів, речень, тобто
без будь-яких перекручень (пропуск букв, складів, слів, вставка зайвих букв,
перестановка звуків, неправильні наголоси і ін.). Правильне читання має
відповідати таким критеріям, серед яких:
-
безпомилковість відтворення звукового наповнення
прочитуваного, тобто читати без пропусків букв, складів, їх перестановок,
вставки зайвих літер, складів;
-
ритмічність (або плавність) читання, яка виявляється при
злитому промовлянні складів у словах і злитій вимові ненаголошених службових
слів з повнозначними частинами мови;
-
дотримання орфоепічних норм, у першу чергу правильного
наголошування складів, вимови тих звуків і слів, які у мовленні дітей зазнали
впливу діалектного оточення.
Швидкість
читання слід розглядати як уміння і навичку, яка сприяє успішному засвоєнню
тексту, яка спонукає учнів до пошуку найважливіших проблем у тексті, що
опрацьовується і до повного розуміння у ньому ідеї. Методисти стверджують, що
високий темп читання при відсутності розуміння прочитаного приводить до
непродуктивного читання, тому вони рекомендують користуватися такою тезою: «Учень
має читати швидко, але запам'ятовувати повільно».
У виробленні
швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу
розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприймання змісту прочитаного.
Якщо учень
буде надто поспішати при читанні, то він може припускати перекручування слів,
припускати інші помилки щодо правильності читання, а від цього залежатиме
ступінь усвідомленого читаного.
Під виразністю читання розуміється уміння читати
текст, дотримуючись пауз, інтонацій, логічних наголосів, емоційного забарвлення
голосом. Виразність читання знаходиться у найтіснішому зв’язку з усіма якостями
читання вголос. Виразне читання покликане шукати відповідні інтонаційні засоби
для передачі задуму твору. Якщо учень читає виразно, з відповідною інтонацією,
темпом, то таке читання сприятиме кращому усвідомленню читаного.
Отже, всі зазначені вище якості читання
невіддільні одна від одної, одна допомагає іншій і залежить від неї.
Як розвивати ці навички в учнів?
Протягом
першого року учні в основному навчаються читати вголос свідомо, правильно,
плавно, по складах, переходячи в кінці року на читання цілими словами.
Закладаються у цей час і початки виразного читання, особливо
знайомого тексту, набувається і певна швидкість, уміння самостійно працювати з
книжкою. Усі ці навички читання в наступних класах вдосконалюються.
Швидкість є
однією з якостей читання, яка забезпечує усвідомлення тексту. Занадто швидке і
занадто повільне читання заважає усвідомленню. При швидкому читанні мозок
дитини не встигає схопити зміст у цілому. А повільне читання призводить до
того, що учень забуває прочитане, не може усвідомити речення, весь текст, бо
частини змісту випадають з його пам'яті.
На швидкість
читання впливає довжина слова, його зміст, зручність чи незручність для вимови.
Один і той же учень, залежно від матеріалу, шрифту, читає з різною швидкістю.
Кількість знаків або слів різко падає у процесі читання важкого і нецікавого
твору. Інтерес завжди поліпшує техніку читання в цілому та його окремих
якостей.
Треба мати
на увазі, що швидкочитання – це ще й уміння енергійно, хутко міркуючи,
виконувати найрізноманітніші завдання та фізичні вправи. Власне, це й якісно
вищий рівень інтелекту дитини.
Усвідомлення
твору завжди стимулює потрібну швидкість.
Крім того,
швидкість має певне значення лише тоді, коли вона супроводжується усвідомленням
читаного, а не становить самоцілі. Сама по собі швидкість читання не має
педагогічної цінності.
Норми швидкості
свідомого читання можуть служити деякими показниками якості читання учнів, за
цими нормами легко вести облік успішності учнів з даного предмета.
Швидкість
розвивається у процесі всієї роботи з читання. Вона є, так би мовити, службовою
частиною якостей читання. На її розвиток добре впливає постійне тренування в
голосному і мовчазному читанні.
Сформувати
навички читання вголос допомагає система прийомів і вправ, що вдосконалюють
зорове сприймання і вимову, а також сприяють синтезу сприйняття і розуміння.
Вправи,
пов'язані із зоровим сприйманням, спрямовані, по – перше, на розвиток зіркості
до буквеного складу слова, тобто правильності читання, і, по – друге, на
збільшення «поля читання», тобто на розвиток його швидкості.
Для розширення «поля читання» раджу
скористатися методом моментального зорового сприйняття, який, до того ж, дає
можливість поповнити лексичний запас дитини. Для вправлянь варто виготовити
картки зі словами різного буквеного складу, зображеними друкованим шрифтом.
Матеріал демонструється учням у певній послідовності.
Швидкість читання залежить і від кількості
регресій, тобто зворотного руху очей для уточнення прочитаного. Щоб позбутися
цього, пропоную учням звичайною лінійкою закривати попереднє прочитане слово.
Крім цього, використовую шаблони: в аркуші паперу прорізується віконце, крізь
яке видно 3-5 рядків. Під час читання учень зсуває його донизу, закриваючи
опановані рядки.
Учням, які
читають дуже повільно, раджу ритмічно постукувати олівцем чи ручкою в ході
читання. Це дає можливість, підпорядковуючись ритму, підвищити темп.
У школярів треба виробляти навичку антиципації – вміння
водночас із читанням тексту вголос на основі засвоєного змісту, з контурів
наступних слів передбачити, вгадувати два – три наступні
У багатьох
дітей артикуляційний апарат не розвинений, говорять вони тихо, невиразно. Тому
кожний урок читання починаю зі скоромовки. Скоромовки підібрала на кожну букву
алфавіту. Дітям подобається до малюнків підбирати скоромовки.
Для
вдосконалення вимови необхідно систематично практикувати вправи з розвитку
мовлення учнів. Погане мовлення породжує нерозбірливе читання, що неминуче знижує рівень розуміння прочитаного.
Треба прагнути, щоб мовлення кожного учня було чітким, розбірливим, досить
голосним і, звичайно, правильним щодо норм орфоепії.
Щоб підготувати молодших школярів
до швидкого читання, необхідно послідовно практикувати систему вправ на
збільшення «кута зору», розвиток зорової пам'яті, ліквідацію «бар'єру
приговорювання» і скорочення кількості «регресій»; розвиток мовної здогадки,
виховання уваги, зосередженості, інтересу до читаного, вдосконалення способів
перевірки розуміння прочитаного.
Щоб не читати слова по складах, а
миттєво впізнавати їх, діти мають навчитися читати згори вниз. Для цього учень
спрямовує погляд не на окреме слово, а на весь рядок, розширивши поле зору
погляд ковзає по центру колонки, трохи коливаючись з одного боку в другий. Поступово завдання ускладнюємо: для зорового сприймання
пропонуємо не окремі слова, а словосполучення, записані в колонку по 2 – 3
слова у рядку, а також уривки творів, де текст набраний вузькими колонками.
Періодично даю
і такі завдання: «Хто прочитає найшвидше», «Прочитати текст за одну хвилину», «Прочитай
текст і запиши затрачений час» .
Як же
досягти оптимальної швидкості читання. Розглянемо резерви навчання читання.
1. Важлива не тривалість, а
частота тренувальних вправ, адже пам'ять людини запам'ятовує саме те, що
повторюється через певний проміжок часу. Тому першокласнику доцільно читати
вдома по 5 – 7 хвилин декілька разів.
2. Напівголосне читання в
класі.
3. Кожен урок (чи то
математика, музика, образотворче мистецтво тощо) починати з п'ятихвилинного
напівголосного читання.
4. Помітні результати дає
читання перед сном, адже останні події дня чітко фіксуються в пам'яті.
5. Якщо дитина не любить
читати, то необхідний режим оберігаючого читання – отримання відпочинку після
прочитання 2 – 3 рядків, під час якого дитина розглядає ілюстрації до книжки.
Доведено, що техніка читання не підвищується, коли
низька оперативна пам'ять. Роботу над вдосконаленням оперативної пам'яті
здійснюю за допомогою зорових диктантів, тестів професора І. Федоренка . Набори
диктантів ідуть з поступовим нарощуванням довжини речень на одну – дві букви що
три дні.
Діти навчаються читати за допомогою
серії таблиць, спрямованих на доведення до автоматичності певних навичок –
складового досконалого читання. Розглянемо частину методики: роботу з таблицями
для навчання швидкого читання у різні періоди навчання читання.
Підготувала
набір складів, написаних великими літерами на окремих картках. Набір карток
використовую найчастіше для фронтальної роботи. Дітям показую картку на 1 – 2
секунди, а вони за цей час мають прочитати записаний на картці склад.
До набору
складів можуть входити й наступні групи карток:
1. Відкриті склади: ма,
шу, ри, ро, су, пу, ва, лі, но,
ку, бо
тощо.
2. Закриті склади: шар, сир, сон, нос, пар, рос, хор, жар тощо.
3. Склади зі збігом
приголосних: шко, при, сну, спи, гро, кла, pвa, сmu, тра та інші.
4. Картки з окремими
невеликими словами.
Починати
читання складів необхідно з виділення голосного в складі (шу – голосний «у»,
шко – голосний «о», сир – голосний «и»).
Завдяки
різноманітності карток навчальний процес пожвавлюється, стає цікавішим,
насиченим. Але все це різноманіття спрямоване на досягнення однієї – єдиної
мети: навчити дитину прочитувати склад миттєво, не поділяючи його на букви.
Застосування цих карток дає змогу одноманітну роботу зробити не набридливою,
підвищуючи при цьому кількість повторень.
Методика роботи зі складовою таблицею
«Приголосний-голосний»
- Читання зліва – направо:
ма мо му…; на но ну…
- Справа – наліво: мі ми
ме…; нє ню ня…
- Згори – вниз (їдемо
ліфтом униз): ма на са…; мо но со…
- Знизу – вгору (їдемо ліфтом угору): фа ща ґа…; фо що ґо…
- Ланцюжком униз: ма мо
му…; нє ню ня; са со су…; лє лю ля…
- Ланцюжком угору: фі фи
фе…; ща що щу…; ґі ґи ґе…; ха хо ху…
- Вибіркове читання. Показую
склад, букву (ма ли на, бі л ка), учень читає вголос, якщо діти почули, що
утворилось слово, хором називають його (малина, білка).
Гра «Вовк та заєць»
Беруть
участь двоє учнів. Перший – «Заєць», починає читати, другий – «Вовк», читає те
саме з самого початку, але вступає після того, як перший опанує два або три
склади, й намагається догнати Зайця. Всі учні слідкують. Якщо Вовк зрівнявся у
читанні з Зайцем, говорять: «Наздогнав!»; якщо ні: «Спритний Зайчик!»
Гра «Блискавка» (працюємо у русі)
Проводиться
фронтально або по рядах, групах, парах. Учні за командою: «Блискавка!» якомога
швидше читають певний рядок. Діти, які прочитали заданий рядок або рядки, миттю
встають.
З метою
підвищення інтересу до навчання грамоти у шестиліток застосовую не просто складові таблиці, а такі
собі «дороги», які мають перешкоди у вигляді букв, що позначають приголосні
звуки і злиття приголосних
З метою
підвищення інтересу до навчання грамоти у шестиліток слід застосовувати не просто складові таблиці, а такі собі
«дороги», які мають перешкоди у вигляді букв, що позначають приголосні звуки і
злиття приголосних.
Мета використання таблиць: формувати вміння
швидко утворювати склади і читати їх; урізноманітнити читання складових
таблиць; сприяти бажанню читати.
Після закінчення букварного
періоду продовжую роботу над вдосконаленням техніки читання. Адже, швидкість
читання – це головний чинник для успішного подальшого навчання. Оптимальним є
темп 150–200 знаків за хвилину. І в цьому мені допомагає методика професора І.
Т. Федоренка. Головне – не тривалість, а частота тренувальних вправ. Домашнє
тренування має містити 3 порції вправ, кожна порція – через одну – дві години,
ефективність цієї роботи вища, ніж півторагодинне читання за один прийом. Це
прийом навчання дітей, що читають неохоче або мають великі труднощі в процесі
читання.
Розвиток
оперативної пам'яті. Часто дитина, читаючи речення, особливо з шести – семи
слів, не може усвідомити його змісту. Розвиток оперативної пам'яті
забезпечується за допомогою зорових і слухових диктантів, методика проведення
яких подана далі.
Багаторазове
щоденне читання скоромовкою, парами, у два голоси, з постукуванням, з однієї
книжки трьох рядків з переходом до читання 5 – 10 рядків незнайомого тексту.
Мета – підняти темп читання вголос до 300 слів за хвилину. З розвитком навички
швидкого читання вправа ускладнюється. Читання в парі замінюється
індивідуальним багаторазовим читанням трьох рядків з постукуванням і подальшим
переходом до читання половини сторінки тексту. Під час читання вголос слід
прагнути, щоб діти читали зі швидкістю 300 слів за хвилину. Але треба стежити
за тим, аби вони не гули, а виразно вимовляли приголосні та наголошені звуки.
Щоденне
домашнє завдання – читати скоромовкою уривок тексту, починаючи також з трьох
рядків і поступово переходячи до половини сторінки тексту. Можна визначити час,
за який діти мають удома навчитися читати заданий уривок, з урахуванням того,
що вони мають читати зі швидкістю 250-300 слів за хвилину. Виконання цього
домашнього завдання обов'язково (!) щоденно перевіряється.
Наприкінці
кожного заняття проводяться багаторазові стимулюючі самозаміри техніки читання
вголос і мовчки. Одержані показники діти записують до зошитів.
Практикую проведення зорових диктантів за методикою І. Т. Федоренка.
для
вдосконалення техніки читання молодших школярів мають бути підпорядковані
загальній дидактичній меті і повинні враховувати вікові особливості дітей.
Працюючи над
розвитком навички читання, учитель постійно має спиратись на ті психічні
якості, які забезпечують формування читацьких умінь.
Щоб
удосконалити ці навички, використовується така система вправ:
-
для розвитку правильної орфоепічної вимови;
-
для подолання заміни пропусків букв у словах.
Підвищенню
швидкості читання сприяє використання такої системи вправ:
-
для розширення кута зору;
-
для розвитку артикуляції і дихання;
-
для подолання бар'єру промовляння;
-
для активації мислення;
-
для розвитку уваги і пам'яті.
Виразність
читання досягається при використанні наступної системи вправ:
- для розвитку навичок
техніки мовлення;
- для розвитку навичок
логіки мовлення;
- для розвитку навичок
емоційно-образної виразності.
Система
вправ для розвитку усвідомлення прочитаного має бути такою:
- для розуміння окремих
слів, словосполучень;
- для усвідомлення зв'язних
висловлювань;
- творча робота.
Лише
комплексне і систематичне використання вправ дає змогу сформувати повноцінну
навичку читання у молодших школярів.
Ігри на уроках навчання грамоти та літературного
читання.
Гра «Буква заблукала»
алк бол влі лог алз
дас оас ідд ирс шду
удб збу оме хмо елв
есоля сокао паукв
леіля млета земля
канза нязьк камоз
Гра «Будь уважним»
Знайди в кожному рядку слово, що відрізняється.
барва барва
барва барва баржа барва барва барва
бідон бідон
бідон бідон бідон бідон бізон бідон
бринза
бринза бринза бронза бринза бринза бринза
ваза ваза
ваза ваза ваза ваза вада ваза
берег берег берег берег берег берег берег
берет
важити
важити вижити важити важити важити важити
Гра «Слово заховалось»
Прочитай швидко-швидко рядки слів. Які слова
"заховались"?
Баку - Баку
- Баку - Баку - Баку
Ватра -
ватра - ватра - ватра - ватра
Товар -
товар - товар - товар - товар
Лапи - лапи -
лапи - лапи - лапи
Шати - шати
- шати - шати - шати
Рано - рано
- рано - рано - рано
Слова, що
"заховались": Куба, трава, варто, пила, тиша, нора.
Гра « Впізнай
слово»
Вставити
букви і прочитати слова
К
- л - н -
С
- р - к -
С
- н - ц -
Гра « Чарівні слова»
Зі складів склади слова
Ті + ло = ме + .е + л.к =
Ті + сто = го + ра – а + о +
х=
Гра « Хто більше»
З поданих слів утвори нові слова
Телевізор листопад
Лев лист
Зір лис
Зорі сто
Літо сито
… …
Гра « Хитре слово»
Знайти слово, яке заховалося
Зуб коса пічка
Зуб коса
пічка
Суп коза
пічка
Зуб коса нічка
Гра «
Склади слово»
ишка
убка мо ко
апка со ма
ашка
го ло ва
кола ко на
афа
пак
Гра «
Читаталочки-розширялочки»
Для розширення площі зорового
сприймання
За . пах го ло ва
Пі .
сок
со ба ка
Си .
лач
ко ро ва
Са .
док со ло
ма
Лі . сок га зе та
Бу . ряк по ли ця
Гра « Читалочки-переставлялочки»
У ізлу
В зулі саплись рокови. маТ шана
ріЗка.
роКова беску косовиту ватру.
реШсть у
ріЗки ліба. гоРи в рокови левикі.
Гра « Слово
заховалось»
гСВ оОО
рРОР оКО бН
еААць
Одним із прийомів, що забезпечує
розвиток навичок читання, є багаторазове повернення до тексту, перечитування
його з новим завданням. Тоді учень відкриває в ньому щось нове, на що не
звернув увагу першого разу. Такі завдання активізують пізнавальну діяльність
учнів, роблять уроки цікавими.
Види роботи над текстом на уроках
літературного читання.
1. Читання всього тексту
мовчки.
2. Напівголосне читання
тексту.
3. Читання «ланцюжком» по
реченню.
4. Читання « ланцюжком» по
абзацу.
5. Читання, підготовка
відповідей на запитання до тексту.
6. Читання тексту, поділ
його на частини. Складання плану.
7. Поділ тексту на частини
за поданим планом.
8. Читання учнями тексту
підготовленого вдома.
9. Читання уривка, який
найбільше сподобався.
10.
Читання уривка до якого можна підібрати прислів’я
11.
Знаходження уривка, що виражає головну думку твору.
12.
Читання тексту і складання словесного малюнка чи
словесного портрета.
13.
Читання в особах.
14.
Читання речень, які стали прислів’ями.
15.
Читання тексту і підбір кадрів до мультфільму.
16.
Читання уривка з різною швидкістю.
17.
Читання тексту способом «тихо-голосно».
18.
Знаходження уривка, який можна прочитати весело, сумно, з
іронією тощо.
19.
Прочитати текст і знайти найдовше слово.
20.
Прочитати текст, знайти художні засоби.
21.
Прочитати текст, знайти в ньому діалог.
22.
Читання тексту і знаходження незрозумілих слів.
23.
Комбіноване читання учитель-учні.
24.
Знайти у тексті слово, речення, задане вчителем.
25.
Прочитати текст, намалювати до нього малюнок.
26.
Прочитати текст, дібрати до нього іншу назву.
27.
Прочитай текст, знайди в ньому зачин, основну частину чи
кінцівку.
28.
Прочитай, постав запитання до тексту.
29.
Прочитай, здогадайся, що далі.
30.
Прочитай, виділи суттєве, відкинь другорядне.
Висновки
Працюючи
над проблемою формування читацької
компетентності у молодших школярів
прийшла до таких висновків:
-
темп читання повинен співвідноситися з розумінням
прочитаного;
-
розуміння – основний критерій темпу читання кожного учня;
-
у виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу
читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме
сприйняття прочитаного;
-
головним недоліком щодо швидкості читання є надто
повільне читання і читання надто швидке. Як дуже повільне, так і надмірно
швидке читання негативно відбивається на всьому процесі читання, а особливо на
усвідомленні читання;
-
слід враховувати психотравматичний вплив процесу
перевірки техніки читання на дитину;
-
без швидкого, свідомого читання неможливе успішне
навчання дитини з усіх інших предметів;
-
навчати дітей техніці швидкого читання рекомендується з
першого класу школи;
-
при перевірці техніки читання потрібно мати на увазі
різновиди читання: вголос і мовчки;
-
лише комплексне і систематичне використання вправ для
формування виразності, свідомості, правильності та швидкості читання дають
змогу сформувати повноцінну навичку читання у молодших школярів;
-
техніку читання потрібно формувати при опрацюванні
художніх творів;
-
під час оцінювання техніки читання вчитель не повинен
знижувати бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2 – 4 слова) від
нормативного, таким чином стимулюючи розвиток читацьких потреб молодшого школяра;
-
головним показником досягнень у підготовці дитини – читача
є рівень розвитку навичок самостійної читацької діяльності.
Усі вище
визначені напрямки та аспекти проблеми повинні бути враховані кожним вчителем,
що прагне сформувати справжнього читача, готового до здійснення самостійної
читацької діяльності, всебічно розвиненої особистості, що вміє цінувати та
насолоджуватись красою слова у його подальшій науково-професійній діяльності.
Читання має
стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного
виховання.
Отже,
інтерес до читання потрібно виховувати в учнів не лише тому, щоб вони були
стали освіченими людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими,
відкритими, вміли розуміти іншого, співчувати та допомагати йому.
Література
Г. А. Чуйко, М.А.
Білецька, Г. Ф. Школьна, Методика викладання української мови в початкових
класах, К., « Вища школа», 1975, с. 104-132
Розвиток навички читання,
Методичні рекомендації МОН, К., « Освіта», 1993
В. Бутрім, Грамоти
навчатися – все одно, що гратися, К., «Редакції загальнопедагогічних
газет», 2005
Вашуленко
М.С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів // Початкова школа.
- 1995. - № 9 - с.4-8.
Ґудзик І.П. Читання вголос та читання мовчки
// Початкова школа. - 1991.- №4.-С.22-26.
Державний стандарт початкової
загальної освіти
Іванова Л. Система вправ з удосконалення техніки читання // Початкова
освіта. - 2005. - № 18. – с.1-4.
Пальченко Л.I. Система вправ для розвитку навичок швидкого читання / Із
досвіду використання методичних рекомендацій професора І.Т. Федоренка //
Початкова школа. - 1991. - № 4. – с.19-22.
Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових
класах. - К.: Магістр. - S, 1997.-256
Немає коментарів:
Дописати коментар